Сторінка психолога

МАМА І Я – НЕПОВНА СІМ’Я.

В дошкільний період життя саме мати й батько відіграють основну роль у зростанні особистості малюка. Дитина, яка живе в щасливій, спокійній родині, непомітно сама навчається нормально сприймати стосунки статей, тому що батьки подають гарний приклад. Хлопчик наслідує мужність батька, дівчинка – жіночність матері, і роблять вони це без якихось особливих напучувань. Крім того, спостерігаючи в повсякденному житті за батьками, діти вчаться поводитися з людьми протилежної статі. Якщо в родині хороша атмосфера, у дитини не виникатиме бажання віддати перевагу одному з батьків. Здорова сім’я зміцнює її уявлення про стосунки статей набагато сильніше й більше, ніж цикл лекцій або безліч статей з цієї проблеми.

На жаль кількість таких благополучних родин зменшуються. Прямо пропорційно зростає кількість неповних родин (найчастіше без батька). Як показує життя, спілкування тільки з мамою, бабусею позбавляє дітей особливого, важливого світу батька. Хлопчик у спілкуванні з татом навчається бути чоловіком, набувати типово чоловічих рис характеру, причому робити це не важко – він має тільки наслідувати. Але й дівчинка, що в основному наслідує матір, багато корисного бере від батька 6 з ним їй тепліше, надійніше, у неї складається точне уявлення про те, що собою являє чоловік у побуті, вона дізнається, як чоловіки ставляться до жінок. Інакше кажучи, уроки спілкування з батьком мають велике значення для майбутнього сімейного й статевого життя дітей.

У неповних родинах (наприклад, із дитиною тільки мати й бабуся), де живуть жінки з невлаштованою долею, нерідко формується тривожне ставлення до чоловіків загалом. Діти із суджень вчинків дорослих доходять думки, що багато чоловіків погані, що можна прожити й без них і т. ін.. у цьому разі і хлопчик, і дівчинка багато чого позбавлені. Хлопчик відчуває невпевненість у своїх силах (адже він теж буде чоловіком), а дівчинка (нехай поки що несвідомо) відгороджується від правил благополучної повної сім’ї.

Не даючи рецептів на всі випадки життя, відзначимо все-таки, що жінкам у критичній ситуації розпаду родини, якщо їхні чоловіки – хороші батьки і їх люблять діти, важливо спробувати зберегти сім’ю або хоча б дозволити батькові брати активну участь у вихованні сина, дочки.

Залишення батьком сім’ї важким тягарем лягає на плечі дитини. Пошлемося щодо цього на дослідження чеського психолога З Матейчека, який стверджує, що в історіях пацієнтів психіатричних клінік і лікарень розлука з одним з батьків зустрічається надзвичайно часто. Дітей розлучених батьків колектив класу оцінює як несміливих, відлюдькуватих, лякливих або, навпаки, недисциплінованих, схильних до суперечок. Автор пояснює ці особливості втратою віри в родину й виникненням на цій основі відчуття неповноцінності. Дитина позбулася основи свого добробуту – теплої, дружної й щасливої родини.

Сучасний світ не є простим для людини. різке погіршення екологічної ситуації, соціальне розшарування суспільства, екологічна криза, втрата життєвих орієнтирів важко вдарила не тільки по свідомості дорослих, а й по дитинству. Різко зросла кількість неблагополучних родин, знедолених, безпритульних і важко хворих дітей. Але все-таки, незважаючи на складнощі в суспільстві, саме від батьків найбільше залежить, якою жінкою стане дочка, яким чоловіком піде в доросле життя син. Це або забезпечить вам належне життя в старості, або зробить її неспокійно – гіркою.

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ У НЕПОВНІЙ РОДИНІ

Постарайтесь якомога довше перебувати в контакті з дитиною, не піддавайтесь негативним почуттям, пов’язаним із розлученням або втратою чоловіка/ дружини. Коли мати поринає у світ переживань, вона емоційно «залишає» свою дитину, від чого малюки починають слабшати і душею і тілом, відчувати втрату не тільки батька, але й – почасти – матері.

Частіше хваліть маля, а не карайте. Навколо дитини має бути емоційно стабільна та оптимістична атмосфера. Це збереже в малюка душевну рівновагу й частково компенсує пережитий стрес.

Ставтеся з розумінням до бажання дитини згадувати про минуле, коли батьки були разом. Не викреслюйте з її життя людину, якій вона була вдячна за свою появу на світ. Тим більше не припустимо формувати у малюка негативне ставлення до батька, який пішов із сім’ї.

Не перекладайте функції відсутнього батька на плечі дітей. Не можна говорити синові: «Тепер ти чоловік у нашій родині».

Допомагайте малюкові набути навичок поведінки його статі. У житті дитини має бути дорослий, який би позитивно впливав на неї й допомагав повно опанувати соціальну роль (жінки – дівчинці, чоловіка – хлопчикові).

Наявність у неповній родині кількох дітей дозволяє почасти компенсувати неповноту. Довіряйте дітям, заохочуйте їхню емоційну близькість і бажання піклуватись одне про одного. Старший зможе стати авторитетом для молодшого.

Не ставте хрест на своєму особистому житті. Постарайтеся знову створити повну, щасливу родину. Тільки завжди пам’ятайте, що діти в ній – головне багатство.